Переклад поста радника міністра оборони Олексія Копитко:
Про бюрократичну бюрократію.
1. Речове забезпечення/гроші.
По броні/шоломах ситуація стабільно хороша, резерв 200 тис./100 тис. утримується, хоча відбувається досить активна видача на заміну. Тішать успіхи українських виробників, які навчилися робити в країні все (печуть кераміку, варять бронесталь, своя фурнітура, нитки тощо).
Міністр оборони Олексій Резніков уже писав про тестування жіночого бронежилету та кількох експериментальних зразків. У перспективі Україна цілком може стати конкурентною із броні на зовнішніх ринках. За планом на наступний рік буде радикальна зміна балансу: максимум буде закрито українськими виробниками – імпорт у якихось випадках і для страховки.
За зимовою формою. Вже кілька тижнів внутрішня комунікація з цієї теми ведеться виключно нецензурно. З перспективою переходу до рукоприкладства.
Суть у тому, що зимової форми Міноборони вже передало до ЗСУ стільки, що вистачить із запасом усім, хто має право її носити. Єдина позиція, за якою статистично є брак - це зимові рукавиці (хоча жодного разу не чув, щоб цю позицію хтось виділяв як важливу). Усього решти – достатньо. Ікурток, і взуття, не кажучи вже про термобілизну/шапки/шкарпетки/фліски…
Проте досі падає інформація, що десь чогось немає. У 99% випадках ситуація повторюється: мова йде про окремі, перепідпорядковані, неформатні підрозділи або впирається в конкретного командира, який потребує допомоги. Допомоги у оформленні документів чи правильної пріоритезації.
Є напрямки, де і по офіційних звітах, і по неофіційних каналах (маса друзів та знайомих на різних ділянках фронту) немає жодної скарги на їжу-гроші-паливо-речовку. Ось взагалі жодної, навіть підозрілої. Просять лише більше зброї (про це нижче).
Є такі, де офіційно на рівень підрозділу все надійшло, а далі щось пішло не так. Тому рекомендація колишня - гальмувати по командній вертикалі письмово, не соромитися фіксувати та подавати потреби.
Статистика. Пропорція із зимових курток. З усього поставленого до військ: 85% - контракти Міноборони, 10% - матеріально-технічна допомога інших країн, 5% - благодійна допомога.
Це до того, що оповідання «як нас усім забезпечили партнери» та міфи про «500 тис. комплектів канадської форми» – не вдієш. Партнери передали частину наявного зі складів та розмістили нові замовлення, які будуть закриті пізніше (власне – взимку) та сформують додатковий запас міцності. За що їм дякую, бо це важливо.
Щодо грошей. Усі виплати з грошового забезпечення військовослужбовців закриті у повному обсязі ще десять днів тому. На грудень все ще виглядають планово. Щодо січня - матеріально Міноборони буде готове. А там подивимось.
Із важливого. Завершено цикл паперової роботи для початку видачі документів УБД. Наказ Міноборони заюстований минулого тижня і вже отримано назад, рух розпочався. Формуються комісії, які розглядатимуть пакети документів (частина комісій уже готова). Орієнтовно з 1 грудня коліщатка закрутяться.
Шляхи набуття статусу УБД: для військовослужбовців - через командира або через особисте звернення до комісії, для звільнених зі служби - через військкомат (ТЦКСП). На сайті Міноборони є алгоритм роботи із паперами. Багато залежатиме від штабної культури у конкретному підрозділі.
Досвід показує, що на початку будуть нарікання. Бо перші місяці буде вал паперів. Потім усе стане на потік.
2. Зброя.
Пріоритет зараз – ППО/ПРО. З хорошого – росіяни намагаються виснажити запас наших ракет, але за нинішніх тенденцій у них не вийде.
З поганого – кількість пускових залишається явно недостатньою. Однак навіть прихід ще кількох насамсів та одного ірису зробить ситуацію помітно кращою. Бо ці штуки в руках наших спеців надзвичайно ефективні і роблять ракетні атаки для Росії дуже дорогим задоволенням із непередбачуваним результатом.
1/2