Як змінилася монетарна політика в Україні під час повномасштабного вторгнення?

Мабуть вже всі забули часи інфляційного таргетування, низьких (по українським міркам) облікових ставок, плаваючого обмінного курсу (у встановленому коридорі). Але хочемо нагадати про них і про те, чого все змінилося.

По-перше, під час грошово-кредитної політики інфляційного таргетування основним монетарним інструментом виступає облікова ставка - від неї залежать ставки рефінансування банків та ставки по депозитним сертифікатам НБУ. Чим вища ставка - тим дорожчими є кредити і тим привабливішими стають депозити, що призводить до зменшення обсягів ліквідних грошей в економіці і до зменшення темпів інфляції.

В Україні і до повномасштабного вторгнення монетарна трансмісія (ось цей механізм дії облікової ставки на обсяги ліквідних грошей) працювала так собі - довіра до банків відновлювалася після великої чистки, а фондового ринку в Україні немає. А після початку і тим паче - кредитування звелося до рефінансування, а обсяги депозитів зі зрозумілих причин ще не зростали. Відтак, облікова ставка майже ніяк не впливала на економіку. Лише у червні було її різко піднято і НБУ почав переходити до відновлення роботи монетарної трансмісії. Цей процес став активніших у останні місяці, що видно по зростанню ставок по депозитам.

Повномасштабне вторгнення змусило забути про перспективні рішення і думати про "сьогодні й зараз". Весь масштаб детального планування звівся до року через велику кількість ризиків. Відтак, вся увага приділяється сьогоденню і крокам, що мають звести до нуля негативні ефекти сьогодення.

Після 24 лютого на заміну плаваючому курсу (зі встановленням валютного коридору) прийшов фіксований. Це був один з факторів зменшення інфляційних очікувань, а також збільшення стабільності в умовах купи ризиків (логістичні проблеми, малий експорт, тощо). Так, у перший час довелося трішки спалити золотовалютних резервів, проте вже зараз Україна знову їх нарощує. Власне ЗВР і створені для кризових ситуацій.

1/2

@OstanniyCapitalist