Підписники питають чи було таке засилля російського культурного шлаку у 90-ті

Відповідаєм: ні. Ба більше, вже у 1992 році Україна почала наступ на російське телебачення, яке ретранслювалося до кінця 90-х років.

Спочатку, увечері на другій кнопці замість "РТР" почало виходити "УТ-2" у вечірні години. Ще національно несвідомі українці бунтували, оскільки державне телебачення за умов скрути не могло забезпечити однакову якість контенту.

Новий телецентр на київських Дорогожичах, що будувався вже майже 10 років (з 1983, до слова про "відсутність довгобудів у совку) у екстреному порядку було частково добудовано до кінця 1992 року. Частково, бо не добудували парадний вхід. Вже у 1993 році "УТ-1" починає покращувати якість контенту, хоч і досі не дістає по крутості російських конкурентів.

А вже у 1995 році Держтелерадіо України випускає наказ про зміну частот. Російські канали переходять на третю програму, що мала найгірше покриття. Натомість УТ-2 переходить на другу програму. Згодом, приватні гравці з більшим капіталом (типу "Студії 1+1") допомагають державним компаніям у боротьбі за глядача.

У середині 90-х також починається активна експансія приватних гравців: "ІСТV", "Новий канал", "Тоніс" та інші. На "ІСТV" виходила "Територія А" - хіт-парад українських пісень, а також мультфільми "Діснея" в українському дубляжі. Це стосується й інших каналів.

Радіомовлення теж було переважно україномовним, як і контент, оскільки приватні радіостанції у FM-діапазоні лише почали з'являтися. Якраз на оцих FM-станціях і було засилля російськомовного контенту.

Вже на початку 00-х російський капітал та російська какофонія, що мала більше грошей для розкрутки, почала активну експансію на український ринок. З'явилося чудовисько Франкінштейна під назвою "Інтер" (представництво "ОРТ" в Україні"), більше російськомовного контенту з'являлося і на вже згаданих каналах.

1/2

@OstanniyCapitalist