Діти 90-х згадають незлим тихим словом, а молоде покоління на вус намотає

На відміну від рашки, де з початку 00-х все телебачення почало належати державі і була відсутня конкуренція, в Україні всі прекрасно розуміли, що воно - ключ до електорату.

Відтак, воно завжди перебувало в умовах конкуренції. Українські телеканали боролися за увагу глядача, пропонували різноманітний контент. В умовах конкуренції зріс якійсний продакшн, українські трешові телешоу дивилися навіть на росії, яка ж типу мала більше грошей.

На жаль, з часом наші телеканали зрозумівши це почали відвертатися від нашого глядача та пиляти російськомовний контент на рашку. А сама рашка та її телеканали не могли забезпечити відповідну якість тб-шоу - не було спеціалістів.

З часом російське тб втратило свій престиж 90-х. Але російський капітал почав активно заходити в Україну, відтак русифікація торкнулася й українських каналів.

Складно уявити, але ще 10 років назад український телепростір був забитий різноманітними тб-шоу з всілякими Кіркоровими, Ургантами та іншої нечисті. А на радіостанціях взагалі жах був - українських пісень було надзвичайно мало.

росія переманювала наших зірок до себе, частина продавалася, частина ні.

Слава Богу, що вже після 2014 року почалося відродження україномовного контенту і ми усвідомили нашу талановитість. Відтепер українська пісня лунає всім світом, а російська какофонія епізодично з'являється в українських топах лише через наявність певного прошарку малоросів-копрофілів.

Навіть в умовах переваги російських капіталів, саме приватники зробили імідж україномовному контенту та породили купу символів - Альф, Територія А, Імперія кіно.

2/2

@OstanniyCapitalist