Карт-бланш для української Бессарабії
Один із авторів каналу нещодавно повернувся із поїздки на Одещину. Її економіка докорінно змінилася - наразі це видно навіть по трафіку основних трас. Якщо раніше по Одеській трасі у сторону Києва рухалися автовози, контейнеровози, то наразі трафік представлений переважно зерновозами. Звичайно, що по завершенню повномасштабної війни або морської блокади, одеський "автобан" швидко повернеться до свого попереднього стану, оскільки Одеса й надалі відіграватиме роль головних морських воріт України.
Проте, як можна уявити Одещину без Бессарабії? Без Дунаю? Десятиліттями Україна наче забувала про Південь Одещини. Це виливалося у її інфраструктурній відсталості - головна дорога Одеса-Рені знаходилася у жалюгідному стані. Залізниця була занедбана, як й українські порти на Дунаї. Вже з 2014 року ситуація почала змінюватися, одну з найгірших доріг України було повністю відремонтовано, "Укрзалізниця" запустила регіональні поїзди до Ізмаїлу, було запущено багатостраждальну поромну переправу з Румунією, а також розпочато роботу над відновленням роботи аеропорту "Ізмаїл".
Але цього всього явно було мало. Що наша держава, що наш бізнес мало звертали уваги на цей регіон. "Укрзалізниця" успішно "забувала" про розібрані колії у Серпневому, що могли б дозволити запустити транзит через Молдову в обхід "ПМР" та завантажити порт Рені. Поромну переправу у Орлівці мучали декілька років (до слова, приватний проєкт). Ізмаїльські порти із ремонтом Одеса-Рені наче і почали розвиватися, але явно не у тих темпах, що потрібно.
Роками, багатий на туристичний та логістичний потенціал регіон перебував у анабіозі. Мешканцям того ж Ізмаїлу чи Рені не позаздриш - наче живеш в Україні, а наче все економічне життя пролітає повз тебе. До твого обласного центру, Одеси, навіть після ремонту дороги 4 години їзди (а до і то всі 6-7). Уявіть, дорога з Одеси до Ізмаїлу займає стільки ж часу, скільки дорога з Києва до Одеси.
Авіаційного сполучення немає, а залізничне так само повільне.
Десятиліття ігнорування проблем Бессарабії зіграло з нами злий жарт. Чорноморські порти заблоковані або суттєво обмежені у своїй провізній здатності. Наразі, по колись відносно пустій трасі Одеса-Рені в'ються шеренги зерновозів до Ізмаїльських портів. Стрімко відновлюються занедбані залізничні колії, а приватні гравці розбудовують Ізмаїльський порт наче з нуля. На днях "Нібулон" повідомив про відвантаження своєю ізмаїльською філією першого мільйона тонн збіжжя. Приватні гравці змагаються у тому, хто і як швидко розбудує дунайські порти.
Вже за 5 місяців 2023 року Ізмаїльський порт виконав свій річний план по відвантаженню. Ренійський порт готується до відчутного збільшення навантаження через 2-3 місяці після відновлення УЗ дільниці Березине-Бассарабяска. Окрім цього, УЗ буде підрядником із ремонту залізниці Молдови, що веде від Вінниччини прямо до Бессарабії.
Все це добре, темп взято хороший. Проте виникає питання: а чи збережеться це все після кінця війни?
Збережеться і навіть примножиться із прибуттям європейських коштів. Після вступу до ЄС Україна потребуватиме зміни своєї транспортно-логістичної сітки, що раніше орієнтувалася на московію. У рамках економічної інтеграції з ринком ЄС, ми будемо не лише розбудовувати автомобільні дороги у бік Польщі. Відбуватиметься розвиток й інших транспортних коридорів.
Наприклад, бессарабського. Україна потребуватиме перебудови траси Одеса - Рені у чотирисмугову, оскільки це допоможе не лише повноцінно розкрити туристичний та логістичний потенціал регіону. Ця траса стане логічним продовженням маршруту Київ - Одеса до інших чорноморських портів - Констанци, Варни, Бурґасу. А також до Середземномор'я через Грецію. Звичайно, що у рамках цього проєкту має бути побудований автомобільний міст (вже був проєкт).
1/2
@OstanniyCapitalist