Краще вчитись на чужих помилках, ніж створювати власні: чому підвищення податків — це тупикова стратегія для наповнення…
Краще вчитись на чужих помилках, ніж створювати власні: чому підвищення податків — це тупикова стратегія для наповнення бюджету (Частина 1/2)
💬 З 2024-2025 років Кремль для покриття дефіциту бюджету підняв податки та змінив у бік збільшення податкового навантаження для спеціальних режимів оподаткування. Мета — ситуативно наповнити бюджет ціною середньострокових наслідків, але ефект виявився навіть не короткостроковим.
Департамент Мінфіну московії відзвітувався, що податкові відрахування за січень-березень 2026 року від бізнесу за спеціальними податковими режимами після підвищення податків НЕ підвищились, а навпаки скоротились на 22,2% порівняно з 2025 роком за аналогічний період (до підняття податків). Зменшення надходжень порівняно з минулим роком зафіксувала й Федеральна податкова служба, вказавши на падіння податкових надходжень за спеціальними податковими режимами на 16%.
Тобто підвищення податків з метою наповнення бюджету у випадку Кремля дало зворотний ефект з урахуванням гальмування економіки в цілому. Ефекти накладаються та посилюють один одного.
Я не економіст, а політолог, але людина, яка вивчала макроекономіку та поведінкові моменти, в тому числі економічних моделей. Спробую поділитись власними думками, якщо десь помилюсь, то поправте.
Україна все більше і більше потребує коштів для протистояння агресії. Одним з джерел зрештою визначають підвищення податків як «безальтернативний шлях». Але оскільки я цей шлях критикую, то спробую запропонувати альтернативи.
Українська економіка теж виснажена постійними атаками, втратою виробничих потужностей, відтоками людей/виробництв/капіталів. Ефект накопичення втоми відображається не в дуже позитивних економічних показниках старту 2026 року. Виходом з цього стану була б стабілізація — безпекова чи енергетична, але це не від нас залежить більшою мірою.
А від нас (як країни) залежить в першу чергу ефективне використання наявних ресурсів.
Спробую розписати лише один з трьох кроків, які б я вбачав за доцільне почати як мінімум обговорювати для створення дискурсу.
⏩ Перший крок — це стимулювання економіки через збільшення внутрішнього попиту. Звісно, найкраще і найшвидше досягати стимулювання економіки з приливом інвестицій, але через об’єктивні безпекові причини це доволі важко зробити.
Тому доцільно піти іншим шляхом — стимулювання попиту/споживання (і як наслідок виробництва) в економічних теоріях досягти цього можна і через зменшення податкового навантаження.
❓Але як цього досягти з дефіцитом бюджету, буде слушним зауваженням?
Для прикладу, зменшення ПДВ, хоча я більше за ПДФО, але ефект зменшення ПДФО буде мати менший ефект для вразливих груп як пенсіонери, але більший для економічно активного населення, тож зменшення ПДВ на товари, вироблені в Україні, сприяло б наступному:
➡️1. Зменшенню цін для покупців.
➡️2. Зменшення цін стимулювало б зменшення інфляції.
➡️3. Зменшення інфляції стимулювало б зменшення бюджетного навантаження на внутрішній борг як ОВДП (привабливість ОВДП вираховується, у тому числі, від поточної інфляції. Менша інфляція — дешевше підтримувати для інвесторів привабливість боргу).
➡️4. Також це б сприяло вищій конкурентності товарів, вироблених в Україні (через більш привабливу ціну), порівняно з товарами, завезеними на митну територію України.
➡️ 5. Збільшення попиту на українські товари — стимулює місцеве виробництво, що далі стимулює економіку та збільшення податкових надходжень.
❓Але логічне питання — скільки це буде коштувати в моменті для бюджету?
На 2026 рік Міністерство фінансів України очікує 393,4 млрд гривень надходжень з ПДВ з вироблених в Україні товарів і послуг з урахуванням відшкодування.
Якщо дуже грубо, ставка ПДВ 20% (бо є ще знижені ставки). Ставка 20% дає бюджету 393 млрд гривень. Для прикладу, зниження ставки на 1% бюджету буде коштувати від 17 до 23 млрд гривень. Звісно, ми не в тому положенні, щоб скорочувати об’єм бюджету, тому доцільніше компенсувати зниження надходжень через зменшення інших видатків або внутрішнє перерозподілення бюджетних ресурсів.
*Продовження у наступному пості👇
Коментарі (33)