*Продовження (2/2) Для прикладу, зимова «є-Підтримка» за минулий рік обійшлась бюджету у понад 14 млрд гривень. Стільки…
*Продовження (2/2)
Для прикладу, зимова «є-Підтримка» за минулий рік обійшлась бюджету у понад 14 млрд гривень. Стільки ж очікується в цьому році. Є інші подібні програми, де кошти можна перенаправити для зменшення податків, але при цьому ці кошти повернуться реципієнтам просто в іншій, не фізично грошовій формі. У результаті населення отримає «власну тисячу» не напряму, а через збільшення цінності всіх доходів загалом (наприклад, через зменшення інфляції, підвищення купівельної спроможності наявних доходів, як зарплата чи пенсія).
До того ж реалізується інше правило: чим менша частка державного втручання у «грошовий обіг», тим менший ризик корупції з бюджетом. Управління фондами «зимова тисяча» чи іншими подібними програмами створює ризик викривлень та корупції через пряме державне управління, бо це прямий контроль над грошима та їх розподілом через бюджетування. А навпаки, вивільнення цих грошей в економіку через зменшення оподаткування не дозволяє державі прямо керувати грошовим потоком, але цей потік так само працює на економічну активність населення та держави.
Тож, наприклад, перенаправлення «зимової тисячі» на компенсацію втрати бюджетних доходів через зниження якогось податку не позбавить кінцевих реципієнтів цієї «тисячі», а навпаки дозволить її отримати, просто через іншу форму: як вищу цінність їх решти доходів (грошей) на руках та меншу інфляцію. Але при цьому держава забезпечить економічне стимулювання через сприятливий податковий фон для бізнесу, що в наступному податкову циклі дозволить зібрати більші податкові надходження і перенаправити їх чи в армію, чи, в тому числі, на соціальні потреби — але це вже буде реалізовано подвійний ефект.
Такий підхід навіть для влади більш популістично вигідний, бо, по-перше, для економічно активного населення це буде відмінна політика від «щипання гусаків», реципієнти соціальної допомоги її отримають просто в іншій економічній формі (можливо, навіть більшій, ніж 1000), при цьому ефект від зниження податків (навіть на 1% ПДВ) буде дотичний до всіх груп населення, особливо економічно активних.
Залишається питання реакції міжнародних партнерів
Три аргументи:
▶️ По-перше, ми не використовуємо гроші (для прикладу, 90 млрд) для зниження податків — ми використовуємо/перерозподіляємо вже зазначені ресурси в бюджеті (і навряд в Європі буде критика щодо скасування «іменних програм»).
▶️ По-друге, це елемент стимуляції економічної активності країни, щоб в наступні бюджетні цикли меншою мірою залежати від зовнішньої допомоги — і це можна пояснювати колегам.
▶️ По-третє, демонстрація досвіду рф, що виснажені економіки військового часу працюють трохи інакше і, підвищуючи фіскальне навантаження, можна досягти навіть у короткострокових термінах (що казати за середньострокові) — зовсім іншого ефекту.
Надважливо, щоб зараз і N-кількість десятиліть темпи росту економіки України були вищими за московію — це елемент не тільки покращення життя громадян, а й елемент національної безпеки через більшу здатність залучення коштів на оборону та скорочення розриву між об’ємами економік України та рф. Чим менше буде розрив у розмірі економік, тим простіше гарантувати безпеку і, головне, самодостатньо гарантувати.
Це, до речі, одна з причин «дат та гібридних атак Кремля»: в моменти стабілізації економічного зростання України Кремль організовував «зовнішні катаклізми для України» як «газові війни» у 2005-6 чи 2008-9 для зменшення економічного стимулу чи заглиблення проблем. В перші дати — щоб стримати ріст економіки, бо 2006-2007 роки — це роки найбільшого економічного зростання за роки незалежності України (7,6% та 8,2% на рік). 2008-2009 — для поглиблення негативних наслідків для України від світової фінансової кризи.
Кремль усвідомлює, що у разі побудови сильної економічної моделі в Україні та досягнення певного об’єму української економіки для Кремля у рази зменшується здатність до поглинання України.
P. S. Якщо такі мої думки цікаві, то можу розписати інші два пункти (думки) про «демографію та трудову міграцію» та як використати мертву ресурсну угоду зі США.
Коментарі (351)