Історія бджоли мене поранили в маріуполі умови евакуації були екстримальні
Мене важко поранили в приватному секторі недалеко від центру Маріуполя. Умови евакуації були дуже екстримальні. Це була «рубка» — перша частина історії Бджоли.
Вночі ми відійшли з центра, з п’ятиповерхових будівель, де ми дуже довго тримали оборону. Їх підпалили, і нам довелося відступити. Відійшли в приватний сектор, на низовину. Ми віддали перевагу противнику, тому повинні були окопатися.
Ніч там пережили, і під ранок противник почав просуватися до нас на дистанцію 100 м. Вони теж почали окопуватися в домах. Була люта прожарка. Через півдня вже горів весь приватний сектор. Було як в пеклі. Дома були фанерні і дуже легко прострілювалися великим калібром. Мало було цегляних будинків, більшість були гіпсокартонні, шлакоблочні.
Ми відбили чергову атаку. Я був кулеметником. Спускаюся на перший поверх будинку, звісно вікна забарикадовані, було маскування. Мене не було видно в тому домі, як і моїх хлопців. І тут снайпер з 9-ти поверхового будинку «гепнув» всліпу через стіну і влучив мені у стегно. Стриляв на дистанції 300 м. Поламав мені стегно навпіл. Я чув жорсткий хлопок, і відчуття наче вдарили батогом. Я неконтрольовано починаю кричати, як тварина. Кістка стегна розділилася на дві гострі частини і одразу просіла. Нерви почали «колупати». На адреналіні та рефлексах я побіг ривком до сходів і щукою ниряю ногами вперед до тих сходів, пролітаю вниз. І там де була моя голова «ляснула» снайперська куля.
Впав, лежу. Адреналін закінчився. Настільки боляче, що ніяк повернутися не можу. Легкий рух і ти сходиш зрозуму, очі закатуються, втрачаєш свідомість. Якщо хтось говорить, що больового шоку немає, то він є. Я ледве не помер від болі тоді, реально.
Підбігає до мене мій покійний соратник «Бард». Я дістаю аптечку, турникети, кажу: «Давай, лікуй мене». Він мені надав першу допомогу. І одразу противник почав сипати АГСом. Снайпер прострілює будинок. Влучає у вікно підвалу, підпалює будинок. АГС починає стріляти перед виходом з будинку. Противник там нас закрив, щоб ми заживо згоріли.
