Продовження розповіді про бої за Соледар від Brave Samurai:
«Мама, я бомблю Бамбабву. Боі за Соледар. Частина 2»
Вирішуємо зробити карусель з РПГ і розібрати гаражі із-за яких атакують підари. Лео з Кухарем по черзі підбігають і наібашують розбирая гаражі. Атака підарів після всієі біготні починає затухать. Роблю запрос треба БК. БІЛЬШЕ БК. ГОРАЗДО БІЛЬШЕ.
Дежурний офіцер на раціі каже ніц, економте. Кажу “Давай ти приідеш сюди і покажеш, як блять тут хуярится після БК.” Тиша. Виходить Комбат “- Все буде, чекайте.”
Викликаю додатково ротного, прошу вислати води. Просто звичайноі води. Лизать льод зайобісто. Зпочатку каже, що в нас самих не має. Кажу так ібаште в славянск аби була, бо пізда.
Археолог залишаєтся на точці Д. Старшому точки кажу - виставь двоіх на угол. Цього буде достатньо, а я відійду поповнитись та відпочити. Бо цілий день бігати атакувати якби зайобісто. Звісно ж вони забють на це хуй. Це і стане нашим цвяхов, про який забув коваль.
Прикатує БТР доверху забитий бк та водою. Комбат питаєтся “- Нормально БК?” Дивлюсь на цю ібану купу УСЬОГО, відповідаю “- Так, ми щасливі.” Кажу Доку піздує за бк, тут хватить на всіх. Богі, яка ж та вода була смачна.
З бтром приіхало купка юнітів. Зпочатку мені сказали, що мають приіхать фіксікі. В нас так називали довбойобів, що ротний тримав поряд з собою. Непризнав. Ті кажуть ми тут випадково, ми зі взводу Дима. Цет той взвод, що розмотали напередодні.
Кажу чуваки, я не вимагаю вас битись, але мені треба бойові мули, треба щоб ви затягнули частину цього бк до мене на позиціі. Звісно ж вони полізли в залупу, але пара переконливих спічів до іх ротного і в обратну сторону іх переконали допомогти.
Далі питаюсь командира БТР ти зарядженний? Єнот любязно відповідає - так. Запрошую в комбат попрацювать. Він не проти. Виіджаємо во фланг атакуючій піздоті. Вже темніло, але похуй. Вискочивши на пару секунд показую руками навіднику, що хуярить. І тут починає праюцвать 30ка. О це вже аргумент. Зверху він наібашує ПКТ та АГ. На цьому підарська атака закінчуєтся. На деякий час.
Повертаємось на вокзал. БТР забирає бойових мулів. А мені кажуть чекати підкріплень. До мене має приіхать взвод полтовчан. Спочатку думаю, що буду зними робити. Бо людей важкувато розсовувати безпечно поцій пізді. З точки Д Док дає доповідь через годину, що його знов зажали вогнем з домів Д3 Д4.
Я розумію, що він проігнорив моі слова. Хуй з тобою. Зпочатку ловлю бойове божевілля і хочу влетіть в дім з нічником та відпрацювать в одне ібало. Потім все ж думаю, не хуйня - нічник з каліматором в мене в одного. Це вже тупо бойові гайки.
Придумую план по краще. Ми беремо два ящика карандашів та купу одноразок. Хулі бк, хоть жопой жуй. Та піздуємо в депо. Проходжу з ночніком, перевіряю чи не має ні кого. Чисто.
Засів за стіною будинку, в повній тиші починаємо крутити заряди та взводити одноразки.
Прилітає з танку прямо у кришу депо в парі метрах від нас. Депо в висоту метрів 15. Розквітає в темноті красивий вибух. Всіх тіпає, але продовжуємо свою роботу. В догонку ще пара приходів, але вже дальше.
Темно як в дупі. Примикаю магазин з трасерами. Виходжу в прольот. Поряд зі мною стоіть Джексон та Лео з рпг. Ідея проста. Я підсвічую етаж в який ібашить, а далі починаємо хуярить зарядами в ліво та вправо по кожному вікну.
Лазертег трасерами запускаю роботу. Між ними підбігаю і стріляю власноруч з одноразок. Ставши хуйово біля сопла Джексона, мене контузить. Починаю ригать. Стріляю з однаразки, знов ригаю. Беру іншу та продовжую. До хуя просраних. Але рпг працюють, як по годинам. Розхуярив бк відходимо на вокзал.
Питаю ну шо, подавили? Так, вже норм. Поки знаходжусь на вокзалі пару раз падаю. Я цього навіть не памятаю. Через якийсь час приходжу до тями. Я знову зібраний. Прикатують два бтра забиті людьми. Мені привезли 20 полтовчан. Питаюсь бтр заряджені? Хочу провернуть знову атаку. Ні. Не було часу. Другий бтр працював в іншому місці. Чисто жоповозки. Ну ладно.