Бойовий досвід під обстрілами і вбивайте ворога на коротких дистанціях

Строю полтовчан, питаюсь “- Ваш бойовий досвід?” Та були під обстрілами тай таке. Обрисовую одразу ім ситуацію - ібашимось на коротких дистанціях, бачите ворога вбивайте. Вас кажу буду задіювати в перемішку зі своіми. Поки ви в більшості в резерві. З ранку буду роставляти.
Ми тут або всі вистоімо або всі ляжемо. Якщо піддастесь паніці та побіжете - вибачайте.
Ні хто не проти. Заводжу іх на кайфохату. Один хуй в ночі туди не прилетить.
Піздую забиваюсь в свою нору. Знімаю з себе майже все. Незважаючи на мінус 10, ібанутий мороз незважаючи на ніч починає спадати. В мене наскрізь мокрі від поту берци та одяг. На ранок планую повторно атакувати та чистити будівлі. Починаю забуватись сном.
Скрізь сон чую доповідь Дока “ - Не. Нас вже там не має. Ми відійшли на вокзал.” Кричу без мовно в пустоту " - АААААААА.