Радикальні сили виграють від механізму прискорення

Хто виграє у цьому ракурсі? Радикальні сили, що мають певну ідеологічну цілісність і окрему від більшості суспільства ідентичність, позаяк на них «механізм прискорення» діє значно слабше (ідеологічна окремішність виконує роль «помякшуючої сили» від ентропії). Тобто ідеологічні політсили все-таки мають шанси на ренесанс, але і вони у фракціоналізованому Світі мають мало шансів на повне домінування. Криза самої влади як функції є ще одним продовженням механіки соцмереж, де ефект плаского неієрархічного світу (дивіться, фото де політик в студентські роки в дурній футболці валяється пʼяний за столом!) поєднується із глибокою недовірою (вони всі там нагорі крадуть, змовились, і взагалі нічого хорошого чекати не слід!). І це річ від якої людство ще не вигадало ліків.

Продовжуємо спостереження. Якщо вам сподобався цей текст - підтримуйте збір для 72 бригади ЗСУ. І якщо не сподобався теж підтримуйте.